not your livejournal

Чак Палагнюк

в Україні

Share Next Entry
Щонайперше
monster
strongowski wrote in palahniuk_ua
Я зовсім не певен, що цей допис не виявиться єдиним, чи майже єдиним, як у попередніх моїх дітищах, якими я не надто переймаюся. Проте якщо когось в цій країні цікавить творчість Чака, він має право висловлювати своє зацікавлення українською.

Чак Палагнюк | Кишки

переклад стронґовського

Визначні місця
Вірш про Святого без Кишок

- Ось робота, яку я полишив заради цього, каже Святий, - І життя, на якe я забив.
Він водив екскурсійний автобус.

Святий без Кишок на сцені, руки схрещені на настільки худих грудях,
що може дотягнутися ними до хребта

Ось стоїть Святий без Кишок, із тонким шаром шкіри намальованім на скелеті.

Його ключиці стирчать з грудей величезними бильцями.
Ребра проглядають крізь білу футболку, сині джинси тримаються на паску, а не на стегнах.

На сцені, замість прожектора, фраґмент фільму:
кольорові плями будинків і тротуарів, вуличні знаки й припарковані машини проносяться його обличчям. Маска з напруженого вуличного руху. Фурґони і вантажівки.

Він каже: - Ця робота, водити екскурсійний автобус…

Всі ці японці, німці, корейці, для кого англійська - друга мова, з розмовником затисненим у руці прихитували і всміхалися всьому, що він казав у мікрофона, коли автобус завертав за роги й вулиці повз будинки кінозірок чи надто-кривавих-убивств, дома, де рок-зірки померли від передозу.
Щодня той самий маршрут, та сама мантра убивств, кінозірок, нещасних випадків. Місця, де підписувалися мирні угоди. Де спали президенти.
Та якось Святий без Кишок зупиняється перед загорожею ранчо, відхилення від маршруту, аби побачити, чи на місці батьківський чотиридверний б'юїк, якщо вони досі тут живуть, і де двориком проходжає чоловік із газонокосаркою.

Святий бере мікрофон і звертається до свого кондиціонованого вантажу:
- Зверніть увагу, це Святий Мел.
І його батько з підозрою коситься на стіну тонованого автобусного скла
- Заступник Сорому і Гніву, - каже без Кишок.

Відтепер щодня маршрут містить «Каплицю Святого Мела та Святої Бетті».
Свята Бетті - заступниця Публічного Приниження.
Перед багатоповерхівкою сестри Святий без Кишок вказує на один з горішніх поверхів. Там - храм Святої Венді.
- Заступниця Терапевтичних Абортів.

Припаркувавшись перед власним будинком він каже автобусу, - Це церква Святого без Кишок, - з цими пташиними плечиками, губами схожими на шматки ґумового джгута і мішкуватою футболкою сам у дзеркалі заднього виду сам Святий видається ще меншим, ніж є насправді.
- Заступника Мастурбації.

І весь автобус киває, витягує шиї в намаганні взріти щось божественне.


Кишки
Історія Святого без Кишок

Вдихни.
Набери стільки повітря, скільки зможеш.
Ця історія буде тривати майже стільки, наскільки зможеш затримати дихання, і ще трохи. Тож слухай якомога швидше.
Коли одному моєму товаришу було тринадцять, він почув за “пеґґінґ”. Це коли хлопця мають в дупу ділдосом. Якщо стимулювати простату вдоста сильно, то, за чутками, можна отримати чимало вибухових орґазмів без допомоги рук. На свій вік цей товариш був маленьким сексуальним маніяком. Постійно шукав нових способів відірватись. Тож він йде купувати морквину і вазелін. Провести маленьке незалежне дослідження. Тоді він уявляє як це виглядатиме на касі супермаркету, самотня морквина і вазелін, що рухаються конвеєрною смугою до касира. І черга, котра спостерігатиме. Всі побачать, що планується особливий вечір.
Відтак, мій товариш купує молоко, яйця, цукор і моркву, все, що треба для морквяного пирога. І вазелін.
Ніби він зібрався запхнути собі до дупи морквяного пирога.
Удома він вистругує грубого морквяного патика. Він завзято його намащує і соває до дупи. І - нічого. Жодного орґазму. Зовсім нічого, тільки дупа ниє.
Затим матінка кличе цього хлопаку вечеряти. Мовляв, негайно спускайся.
Він витягає морквину і ховає слизьку огидну хрінь під ліжком серед брудної білизни.
Після вечері він повертається за морквиною, а її там нема. Доки він їв, матір згребла його брудну білизну щоби випрати. Шансів на те, що вона не помітила патика, дбайливо виструганого і досі смердючого та блискучого від змазки нема.
Цей мій товариш місяцями живе як під чорною хмарою чекаючи розборки з батьками. Але цього не стається. Ніколи. Навіть зараз, коли він виріс, ця невидима морква висить над кожною різдвяною вечерею, кожним днем народження. Кожної Пасхи, коли його діти, онуки його батьків шукають сховані пасхальні яйця, привид цієї моркви нависає над всіма ними.
Надто огидно, аби мати назву.
У французів є вислів “Дух Східців”. Французькою Esprit d'Escalier. Це коли ти знаходиш відповідь, але запізно. Скажімо, ти на вечірці і хтось тебе образив. Маєш щось відповісти. І от коли на тебе всі дивляться, ти бубониш щось невиразне. Проте коли ти полишаєш вечірку…
Коли ти сходиш донизу стається диво. Ти розумієш що мав тоді відповісти. І це остаточне приниження.
Ось він, Дух Східців.
Справа в тому, що навіть у французів нема вислову для тих дурниць, що ми коїмо під тиском обставин. Всі ці дурні відчайдушні дії і вчинки.
Деякі вчинки занадто гидкі, щоби якось зватися. Занадто бридкі, аби їх обговорювати.
Зараз експерти з дитячої психології кажуть, що більшість підліткових самогубств стається під час онанізму, коли дитина придушує себе. Батьки знаходять її в стінній шафі з рушником навколо шиї прив'язаним до поперечини для вішалок і вона мертва. Мертва сперма повсюдно. Звісно, батьки все вичищають. Вдягають на труп якісь штані. Аби воно виглядало… пристойнішим. Навмисним, принаймні. Типовим нещасним підлітковим самогубством.
В иншого мого знайомого старший брат служив у флоті, він розповів, що на Середньому Сході дрочать геть не так, як ми. База в нього була в якійсь верблюжій країні, де на ринку продавалося щось, схоже на химерний ніж для відкривання листів. Тонкий стрижень полірованої латуні чи срібла, довжиною з долоню з кулькою на одному кінці і кинджальним руків'ям з иншого боку. Цей брат-моряк оповів, що араби, після того як в них встане, встромляють цей стрижень собі в прутня на всю довжину. Вони дрочать з цим стрижнем і від того кінчають ліпше. Інтенсивніше.
Цей старший брат подорожує світом, надсилаючи французькі вислови. Російські приказки. Корисні поради стосовно дрочіння.
Після того менший брат не з'являється у школі. Ввечері він дзвонить і просить, щоби я забирав його домашню роботу наступні пару тижнів. Бо він у лікарні.
Він ділить кімнату зі старими, котрим ріжуть кишки. Каже, що в них усіх один телевізор. Що його особистий простір відокремлений фіранкою. Батьки його не відвідують. Телефоном він каже, що вони ладні вбити старшого брата котрий служить у флоті.
По телефону він каже, що перед тим трохи вихилив. Що валявся на ліжку в своїй кімнаті. Запалив свічку і гортав старі порножурнали збираючись подрочити. З урахуванням почутого від брата. Ця корисна порада про арабську методику. Хлопак озирається в пошуках чогось, що нагодилося б. Кулькова ручка завелика. Олівець теж завеликий і зажорсткий. Але зі свічки стік тонкий гладкий патьок воску, який може підійти. Кінчиком пальця він його підчеплює і розминає в долонях. Довгий, гладенький і тонкий.
Піддатий і збуджений, він вставляє його всередину, глибше і глибше в канал прутня. Частина стрижня лишається зовні і він починає.
Навіть зараз він каже, що ці араби до біса кмітливі. Вони вигадали геть инший онанізм. Хлопець лежить на спині і все настільки класно, що він забуває про віск. Ще зовсім трохи і він кінчить, аж тут помічає, що віск більше не стирчить назовні.
Тонкий восковий стрижень прослизнув всередину. Повністю. Настільки глибоко, що він не може його намацати навіть наприпочатку каналу.
Знизу мати кличе вечеряти. Спускайся, каже, негайно. Ці хлопи з воском і морквою різні люди, але всі ми живемо схожим життям.
Після вечері в нього починає боліти живіт. Це віск - вирішує він, може він розтане і вийде разом із сечею. Тепер в нього болить ще й спина. І нирки. Він не може випростатись.
Все це хлоп розповідає зі шпитального ліжка, на фоні чутно бамкіт ґонґу та крики натовпу. Трансляція матчу.
Рентґен показує правду, щось довге і тонке, зігнуте надвоє в його сечовому міхурі. Оце довге тонке V всередині збирає всі мінерали з його сечі. Воно збільшується і грубшає, вкривається кристалами кальцію, вдаряється об ніжні стінки міхура і дряпає їх, не даючи посцяти. Нирки відмовляють. Те, що таки витікає з його прутня, червоне від крови.
Цей хлопець, і його батьки, і вся їх родина, і лікарі з медсестрами, всі вони дивляться на чорний ренґенівський знімок, на якому біло світиться велика воскова V і йому доводиться сказати правду. Про те, як дрочать араби. Те, про що написав йому старший брат, котрий служить у флоті.
Прямо зараз, по телефону, він починає ревти.
Батьки заплатили за операцію грошима, відкладеними на його навчання. Одна дурна помилка, і він вже ніколи не стане юристом.
Речі всередині тебе. Ти всередині речей. Свічка в члені чи голова в петлі, ми знали, що це призводить до великих проблєм.
Мої проблєми почалися через перлинне пірнання, як я це називав. Це значило дрочіння під водою, сидячи на дні найглибшої частини батьківського басейну. Набираєш повітря, пірнаєш і скидаєш плавки. Я сидів там дві, три, чотири хвилини.
Через це дрочіння я страшенно розвинув легені. Якщо лишався в будинку сам, то присвячував цьому весь ранок. А коли, врешті, кінчав, сперма хлюпталася великими жирними молочними грудками.
Потім я знову пірнав, щоби її виловити. Зібрати і витерти все в рушник. Ось чому це звалося перлинним пірнанням. І хоча вода була хлорована, я не міг не турбуватися про сестру. Чи, Христе Всемогутній, маму.
То було моє найгірше жахіття: моя незаймана сестра спочатку гадає, що товстішає, а потім народжує двоголового дауна. І обидві голови - вилитий я. Батько і ОДНОЧАСНО дядько.
Та зазвичай з тобою стається цілковито не те, на що чекаєш.
Найліпшим моментом перлинного пірнання був зливний отвір басейну з фільтром та насосом. Найбільший кайф - сісти на нього голяка.
Як сказали б французи, кому не сподобається, коли тобі вилизують дупу?
Одначе, хвилину тому ти підліток який дрочить, а наступної миті тобі ніколи не стати юристом.
Хвилину тому я прилаштувався на дні басейну, небо хвилясте і наді мною вісім футів ніжно-блакитної води. Світ сповнений тиші, окрім пульсу в моїх вухах. Жовто-смугасті плавки про всяк випадок обмотані навколо шиї: раптом товариш, сусід чи хтось іще зазирне спитати, чого це я пропустив футбольне тренування. Мене огортає вода, неперервно засмоктувана зливним отвором і я ловлю це відчуття своїм білим кістлявим задом.
Маю вдоста повітря і рука стискає прутня. Батьки на роботі, а сестра на балетних курсах. Найближчі кілька годин ніхто не повернеться.
Рука наближає мене до орґазму і я зупиняюся. Виринаю, щоб знову набрати повітря і повертаюся на дно.
Знову і знову.
Можливо через це дівчата так люблять сидіти на твоєму обличчі. Смоктання як нескінченний мінет. Коли член стоїть, а вода облизує дупу, повітря мені не потрібне. З серцебиттям у вухах лишаюся під водою доки в очах не з'являються зірочки. Розгинаю ноги, торкаючись жижками самісінького дна. Пальці рук і ніг вже посиніли і зморщилися від стирчання у воді.
Аж тоді дозволяю цьому статися. Вивергаю великі білі грудки. Перлини.
Наразі потребую повітря. Та коли намагаюся відштовхнутися від дна, мені не вдається. Не можу підігнути ноги. Дупа застрягла.
Лікарі швидкої можуть розповісти, що кожного року близько півтори сотні людей в'язнуть подібним чином, присмоктуючись до зливного насосу. Притягне волосся чи дупу і захлинаєшся. Щороку, маса народу. Більшість з них - у Флориді.
Ніхто про це не говорить. Навіть французи не говорять про ВСЕ.
Спершись на коліно мені вдається напівустати, коли відчуваю, як щось тягне мене за дупу. Підтягнувши другу ногу відштовхуюсь від дна. І вишу, нічого не торкаючись і не виринаючи.
Борсаючись у воді і підгрібаючи руками, я на півшляху до поверхні, але не підіймаюся. В голові пульсує все дужче і швидше.
В очах світло від зірочок, я озираюся… але те, що бачу розумінню не піддається. Якась товста змієподібна линва, блідо-синя і помережана судинками тягнеться від зливного отвору до моєї дупи і тримає мене. З деяких судинок точиться кров, червона кров, що скидається чорною під водою і струменить з ранок у блідій шкірі змії. Кров розноситься і зникає у воді, а під зміїною блідо-синьою шкірою бачу рештки напівперетравленої їжі.
Тоді до мене доходить. Якась страшна морська потвора, морська змія, щось, що не бачило денного світла ховалося в каналізації чекаючи нагоди мене зжерти.
Потому… Я починаю бити це щось по слизькій ґумовій вузлуватій шкірі з цими судинками і мні видається, що зміг трохи витягти її зі зливного отвору. Тепер вона завдовжки з мою ногу, але досі міцно тримається за моє очко. Ще удар і я на дюйм ближче до повітря. Відчуваю, що змія досі тягне мене за дупу, однак я на дюйм наблизився до рятунку.
Всередині змії видко кукурудзу і арахіс. Видно продовгувату помаранчеву капсулу. На штиб тих піґулок, що дає татко, аби я набрав м'язової маси. Щоби потрапив до футбольної команди. Збагачені залізом та жирними кислотами омега-3.
Здається, це та піґулка, котра має рятувати мені життя.
Це не змія. Це мій кишківник, моя товста кишка витягнута з мене. Те, що лікарі звуть «пролапсом». Мої кишки, засмоктані в каналізацію.
Лікарі швидкої розкажуть вам, що зливний насос басейну щохвилини відкачує вісімдесят ґалонів води. А це створює тиск у чотириста фунтів. Найбільша проблєма в тому, що всі ми всередині теж поєднані. Твоя дупа - дальня кінцівка твого язика. Якщо я не опиратимусь, а насос продовжуватиме працювати витягуючи з мене нутрощі, він засмокче і язика. Уяви, що висрав чотириста фунтів - те саме, що вивернувся назовні.
Однак кишки не надто відчувають біль. Зовсім не так, як шкіра. Те, що ми перетравлюємо, лікарі звуть фекальними масами. Вище знаходиться хімус, згустки рідкого місива змішані з кукурудзою, арахісом та зеленим горошком.
Весь цей суп з крови та кукурудзи, лайна, сперми і арахісу плаває навколо мене. Навіть з витягнутими кишками, коли я тримаю те, що лишилося, навіть тоді щонайперше моє бажання - натягти плавки.
Боронь Боже батьки побачать мій член.
Однією рукою затискаю зад, иншою стягую з шиї смугасто-жовті плавки. Проте влізти в них все одно не можу.
Якщо хочеш дізнатись, як це - мацати власні нутрощі, придбай пачку цих гондонів з баранячих кишок. Дістань одного і розмотай. Наповни арахісовим маслом. Намасти вазеліном і потримай під водою. Потім спробуй порвати. Роздерти навпіл. Він надто тривкий і еластичний. І слизький настільки, що не втримаєш.
Цей баранячий гондон - копія людського кишківника.
Ось із чим я маю справу.
Відпустиш на секунду - і ти без кишок.
Випливеш дихнути на поверхню - і ти без кишок.
Не випливеш - ти втопився.
Такий собі вибір між померти негайно та за хвилину потому.
Батьки повернуться з роботи і побачать великого оголеного скоцюрбленого зародка. Плаває в мутній воді їх басейну. Прикріплений до дна товстими линвами вен і скручених кишок. Повна протилежність до хлопа, що придушив себе до смерти в стінній шафі коли дрочив. І це їх дитина, котру вони тринадцять років тому привезли з пологового будинку. Ця дитина, як вони сподівалися, вступить до футбольної команди, матиме стипендію і отримає ступінь магістра. Піклуватиметься, коли вони постаріють. Всі їх надії і мрії плавають тут, оголені і мертві. І великі молочно-білі перлини сперми навколо.
А може, старі знайдуть мене загорненим у скривавленого рушника, без тями, на півшляху до кухонного телефону з розшматованим кишковим дрантям, що так і стирчатиме із моїх смугасто-жовтих плавок.
Навіть французи не говорять про таке.
Старший брат, що служив на флоті навчив нас ще одній гарній приказці. Російській приказці. Коли ми говоримо «Мені це потрібно, мов дірка в голові», росіяни кажуть «Мені це потрібно, як зуби в дупі».
Mnye etoh nadoh kahk zoobee v zadnetze.
Всі ці історії про те, як тварини, що втрапили в лабети відгризають собі ноги… Гаразд, будь-який койот скаже вам, що пара укусів рятує від смерти.
Чорт, навіть якщо ти москаль, колись тобі захочеться мати там зуби.
А якщо їх там нема, спочатку ти маєш вивернутися. Підчеплюєш ногу під коліном. Вгризаєшся у власний зад. Повітря закінчується і ти відгризеш будь-що заради можливости дихнути.
Це не те, що розповідаєш дівчині на першому побаченні. Якщо, звісно, збираєшся її поцілувати на прощання.
Якщо скажу як це було на смак, ти більше не їстимеш кальмарів.
Важко сказати, що для моїх батьків було більш огидним: те, як я вляпався, чи як врятувався. Вже як вийшов з лікарні мама сказала: «Ти не знав, що коїв, любий. Тебе взяв шок.» І навчилася готувати яйця-пашот.
Всі ці люди зі шкіри пнулися щоби мене пожаліти…
Мені це потрібно, як зуби в дупі.
Зараз мені кажуть, що я занадто худий. На урочистих вечерях хазяї принишкують і ображаються, коли відмовляюся від печені у горщичках яку вони зготували. Печеня вбиває мене. І смажена шинка. Все, що не перетравлюється за пару годин виходить тою самою їжею. Лімська квасоля “по-домашньому” чи тунець шматочками. Підводжуся з унітазу і ось вони, плавають.
Після повної резекції кишківника перетравлювати м'ясо стає складно. В більшости людей п'ять футів товстого кишківника. Мені пощастило мати шість дюймів. Тому я не отримав стипендії і не потрапив до футбольної команди. Не став магістром. Мої добрі знайомі, хлоп з морквою і хлоп з воском виросли й набрали ваги, я ж ніколи не важив ані на фунт більше, ніж тоді, в тринадцять років.
Також моїм батькам довелося викласти шалені гроші за той басейн. Врешті, батько сказав чуваку, котрий його чистив, що то був пес. Наш пес впав туди і втопився. А труп затягло до зливу. Навіть коли чистильник розібрав злив і витягнув звідтам ґумоподібний шланґ, водянистий моток тельбухів із яскраво-помаранчевою піґулкою, батько все одно сказав що то був клятий хворий на всю голову пес.
Навіть з моєї кімнати нагорі було чутно, як мій старий сказав: «Ми не могли лишати пса самого ані на секунду…»
А потім у сестри була затримка місячних.
Навіть після заміни води в басейні, після продажу будинку і нашого переїзду в инший штат, після сестриного аборту, навіть тоді старі ніколи більше про це не згадували.
Ніколи.
Це моя сімейна невидима морква.
Тепер ви можете вдихнути на повні груди.
Бо я і досі не можу.

  • 1
How do you pronounce Palahniuk?

PAUL-AH-NIK (Paula Nick). The story goes that Chuck's Grandparents decided to pronounce their name as a combination on their two first names, Paula and Nick. As Chuck relates it: "So many Palahniuk's drop letters from the name. We kept all the letter's but we probably say it the worst.". The 'Old World' pronunciation is PAH-la-NYOOK

http://www.chuckpalahniuk.net/author/faq.php#How do you pronounce palahniuk

Паленік-Вареник...
То що, лишаємо оце Паленік?

Думаю, якщо сам носій прізвища так каже - йому видніше.
Тільки з "вареником" не римується - наголос на пеший склад.

гарний переклад.
та й саме оповідання веселе, життєрадісне таке))

Там я іще одне виставив. А це доповнив матеріялом.

йошкін кот! пробирає, трясця йому! %)

так, про таке не кажуть, хоча всі роблять хоч раз в житті щось "таке" %)

прочитала, бо вчора один авторитетний хлопака сказав, шо ПРО ТАКЕ НЕ ПИШУТЬ.
імхо, пишуть. і треба про таке писати. щоб тобі раз прочиталося - і всі кишки на місці були.

зі: сама коли читала, думала, знудить.

..вразило... але не знудило. а в деякі моменти було навіть смішно, шо торба!
кльово написано. та й суть цікава. є над чим задуматись)) особливо хлопцям ;)


Респект і

(Anonymous)
Блін, сьогодні з ірландських танцюльок прийшла, відстрибала піівтори год. заняття, сам Флетлі б здох:D А тут тааааке:))))) Хлопці, ви шо вбити мене хотіли? Ще півтори години під столом безперервного ржачу. А потім нічого. Зараз камент кидаю і яблучко їм:)

дякую.
Перепрошую, а чого стосувався комент?

"дякую.
Перепрошую, а чого стосувався комент?" --

думаю, це замальовка на тему: "Дорогий щоденнику...":))

Щодо оповідання....Шок - це,мабуть,м"яко сказано. Щось неймовірне... Здавалося б, таке й уявити важко...а таки хтось уявив:) Ох вже цей Паланік...вміє примусити тебе сидіти із квадратними очима іще хвилин з 10 після прочитання...
***
Святий без Кишок на сцені, руки схрещені на настільки худих грудях,
що може дотягнутися ними до хребта - чомусь у мене отут складається враження,ніби грудьми до хребта...але це,мабуть,чисто моє.

Це коли хлопця мають в дупу ділдосом - "ділдос" від "dildo"...ухти,ще такого не чула:)


а потім народжує двоголового дауна. І обидві голови - вилитий я. - ну, на годину я точно довше жити буду:))))

Твоя дупа - дальня кінцівка твого язика. - як же все-таки добре,що немає аж надто безпосереднього зв"язку:)

Ще дуже сподобалось періодична поява на арені французів...:)

якщо ти москаль - о, нешнл каларінг:)

як на мене, чудовий переклад.

  • 1
?

Log in